Windows 7: віртуальний wifi в дії

Вступ

В даний час бездротові мережі набувають все більшого поширення: вони працюють і на вокзалах, і в аеропортах, і на підприємствах, а у багатьох користувачів і вдома. У Windows 7 з`явилася така опція, як "віртуальний WiFi" (Virtual WiFi) - програмна прошарок, що створює з встановленої в комп`ютері бездротової мережевої карти декілька віртуальних адаптерів. Але спочатку - трохи теорії.

Бездротові мережі можуть працювати в двох режимах

- пристрою з`єднані безпосередньо між собою. Виходить проста мережу (ad-hoc mode). Такий режим називається "точка-точка". Використовується цей режим досить рідко і, в основному, для обміну даними в разі, коли можливості використовувати точку доступу немає.

- пристрої підключаються через точку доступу (Access Point-AP). Цей режим називається інфраструктурним (Infrastructure Mode) і, як правило, застосовується спільно c бездротовим маршрутизатором, підключеним до інтернету.

Слід зазначити, що одночасне використання двох режимів роботи бездротової мережі на одному фізичному бездротовому адаптері не передбачено самою концепцією WiFi, і ось тут-то на допомогу прийшла розширює можливості адаптерів технологія віртуалізації, застосована в Windows 7.

Що собою являє технологія Virtual WiFi

Не вдаючись в технічні подробиці: в Windows 7 один фізичний бездротової адаптер можна перетворити в кілька віртуальних, причому - увага! - кожен з цих віртуальних адаптерів можна налаштувати для підключення до різних бездротових мереж.

Для чого це потрібно

Хм ... Питання, звичайно, інтересний.p Приклад перший: радіосигнал від наявної точки доступу не покриває потрібного відстані між нею і бездротовими пристроями. У цьому випадку комп`ютер або ноутбук з Virtual WiFi може виступити в якості репитера (повторювача), що розширює зону покриття бездротової мережі.

Відео: Virtual Wi-fi (windows 7)

Приклад другий: створення персональної мережі (Wireless Personal Area Network), до якої можна дуже швидко підключити телефон, камеру, принтер, ноутбук або будь-яке інше пристрій з бездротовим адаптером для простого обміну інформацією.

Приклад третій: наявна бездротова мережа - зі статичними IP-адресами пристроїв, але при цьому іноді потрібно швидко підключати нові пристрої, причому без всяких налаштувань-перебудов (це можна зробити, якщо б був включений режим виділення динамічних IP-адрес. Але на жаль) .

Як реалізована Virtual WiFi в Windows 7

До слова: технологія Virtual WiFi включена не тільки в Windows 7, але і в Windows 2008 R2.p Virtual WiFi реалізована в операційній системі на рівні ядра і дозволяє дуже просту реалізацію програмної точки доступу (SoftAP), при цьому від виробників бездротових адаптерів потрібно тільки одне - реалізувати в своїх драйверах підтримку SoftAP (багато, до речі кажучи, це вже зробили). Поки - в поточній реалізації - у Virtual WiFi є наступні обмеження: допускається створення тільки одного віртуального адаптера, що працює тільки в режимі точки доступу і тільки з шифруванням WPA2-PSK / AES До речі кажучи, технологія Virtual WiFi дозволяє підключити до точки доступу до 100 клієнтів проти 8 клієнтів в яку просуває корпорацією Intel технології My WiFi.

Установка, включення та налаштування Virtual WiFi

Тестування роботи Virtual WiFi - установка, включення та налаштування бездротової мережі - проводилося на нетбуці ASUS eeePC 1000H з вбудованим WiFi адаптером Ralink.

Отже, спочатку доведеться трохи "пошаманити" - викликати командний рядок з правами адміністратора і ввести наступну команду:

netsh wlan set hostednetwork mode = allow ssid = "MS Virtual WiFi" key = "softodrom" keyUsage = persistent

"MS Virtual WiFi" тут - назва (SSID) створюваної віртуальної мережі, а "softodrom" - пароль для доступу до мережі. Звичайно ж, обидва цих параметра можна змінити на власний розсуд.

Останній параметр - keyUsage = persistent - визначає, що пароль буде збережений і його не доведеться вказувати кожен раз, коли треба буде запустити віртуальну мережу.

Після виконання цієї команди система виявить нове обладнання, і в диспетчері пристроїв з`явиться новий мережевий адаптер під назвою "Адаптер міні-порту віртуального WiFi Microsoft" (Microsoft Virtual WiFi miniport adapter).

У вигляді уточнення: природно, віртуальний адаптер з`явитися в диспетчері пристроїв тільки в тому випадку, якщо драйвер встановленого у вас бездротового адаптера має підтримку технології Virtual WiFi.

Для більшої надійності заглянемо в Панель управління -gt; Центр управління мережами і загальним доступом -gt; Зміна параметрів адаптера:

Як бачимо, тут з`явилося нове з`єднання "Бездротове мережеве з`єднання 2" зі статусом "Ні підключення" (на зображенні воно вже є. Про це нижче).

Переходимо до запуску мережі. У командному рядку, запущеної з правами адміністратора, виконуємо наступну команду:

netsh wlan start hostednetwork

Після цього а) запуститься мережу (Microsoft назвала її "Розміщена мережу") і б) запрацює програмна точка доступу, в чому можна буде переконатися, перейшовши в Панель управління -gt; Центр управління мережами і загальним доступом.

Як ми бачимо, комп`ютер підключений одночасно до кількох бездротових мереж, причому тепер інші бездротові пристрої можуть підключатися до нашої новоствореної програмної точки доступу.

Для надання доступу до інтернету інших безпроводових пристроїв, які будуть підключатися до нашої програмної точки доступу, слід перейти у вкладку Панель управління -gt; Центр управління мережами і загальним доступом -gt; Зміна параметрів адаптера і у властивостях того адаптера, через яке комп`ютер - в нашому випадку нетбук eeePC - отримує доступ до інтернету (у нас це підключення по WiFi, але воно може бути будь-яким з наявних - Еthernet, WiMax, 3G і т.п.) у вкладці "доступ" поставити галку "Дозволити іншим користувачам мережі використовувати підключення до Інтернету даного комп`ютера".

Крім цього, в "Підключення домашньої мережі" потрібно вказати, на який мережевий адаптер - в нашому випадку це "Бездротове мережеве підключення 2" - слід надати інтернет.

Нарешті, про клієнта. З боку клієнта буде видно кілька бездротових мереж, і при підключенні до організованої точки доступу (раніше ми присвоїли їй SSID = MS Virtual WiFi), клієнт автоматично отримає IP-адресу з внутрішнього DHCP сервера, отримає доступ до інтернету і при цьому буде відділений від зовнішньої мережі NAT (Network Address Translation).

В якості клієнтів в тесті використовувалися ноутбук і мобільний телефон з підтримкою WiFi- в обох випадках доступ до інтернету через віртуальну мережу WiFi не викликав ніяких труднощів.

Спрощуємо управління віртуальною мережею WiFi

Незважаючи на очевидні плюси Virtual WiFi, використовувати командний рядок для конфігурації і запуску мережі windows-користувачам, які звикли до натискань на кнопочки, не сказати що зручно і звично, тим більше що запускати мережу доведеться кожного разу після перезавантаження комп`ютера, а також його виходу із сплячого або режиму очікування.

Вбудованого графічного інтерфейсу для Virtual WiFi в операційній системі, на жаль, немає, але на допомогу, як і завжди в подібних випадках, прийшли сторонні розробники, що випустили графічні оболонки до Virtual WiFi - Connectify і Virtual Router Manager . Рекомендуємо другу, причому не за якісь її програмні переваги, а просто тому, що для того, щоб завантажити Connectify, доведеться спочатку зареєструватися на сайті її розробника, а Virtual Router Manager цього не вимагає.

Принцип користування обома утилітами дуже простий: у відповідних полях потрібно вказати SSID мережі та пароль для доступу та натиснути на кнопку Start, після чого програма почне завантажуватися разом з запуском операційної системи, забезпечуючи запуск віртуальної мережі. Крім цього, обидві утиліти, і Connectify, і Virtual Router Manager, показують поточні підключення до віртуальної мережі.

Команди для управління розміщеної мережею

Наостанок для цінителів командного рядка - нові команди для управління розміщеної мережею, що з`явилися в Windows 7 і Windows 2008 R2:

netsh wlan set hostednetwork [mode =] allowed / disallowed

- дозволити або заборонити використання мережі

netsh wlan set hostednetwork [ssid =] lt; ідентіфікатор_SSIDgt;
[Key =] lt; парольная_фразаgt; [KeyUsage =] persistent / temporary

- настройка параметрів мережі, де SSID - SSID-ідентифікатор мережі-key - забезпечується мережею ключ безпеки (пароль) - keyUsage - вказує, є ключ безпеки постійним або тимчасовим

netsh wlan show settings

- показує властивості мережі та її стан

Відео: Virtual Wi fi windows 7

netsh wlan show hostednetwork settings = security

- відображає параметри безпеки розміщеної мережі, в тому числі показує пароль, заданий в key при налаштуванні netsh wlan set hostednetwork

Відео: Windows 7 - Virtual WiFi bekapcsolása

netsh wlan start hostednetwork

- запустити розміщену мережу

netsh wlan stop hostednetwork

- зупинити розміщену мережу.

джерело: news.softodrom.ru