Hdd - питання і відповіді

Чому у мене неправильно визначається реальний обсяг HDD?

Невідповідність обсягу жорсткого диска, заявленого виробником, і обсягу, який показується в BIOS або в тестових / інформаційних утиліти Windows, пов`язане з тим, що практично всі виробники жорстких дисків вказують їх обсяг в "десяткових" гигабайтах, порахованих у вигляді ступеня числа "10" : 1 Гб = 1000 Mб = 1000000 КБ. Більшість же тестових утиліт (та й сама Windows) оперує "двійковими" (у вигляді ступеня числа "2") гігабайтами: 1 Гб = 1024 Мб = ~ 1048576 КБ.

Що робити, якщо в системі під управлінням Windows XP не виявляється свіжовстановленому жорсткий диск?

Відповідь: Якщо новий жорсткий диск розпізнається в BIOS і в "Диспетчері пристроїв", але відсутня в папці "Мій комп`ютер", то необхідно створити на ньому один або кілька розділів (томів). Робиться це за допомогою спеціальних утиліт (Norton Partition Magic або Acronis Disk Director / Partition Expert). Крім них, можна скористатися і штатним засобом Windows (хоча можливості його на порядок гірше, ніж у зазначених утиліт) - в апплете "Керування комп`ютером" необхідно вибрати розділ "Управління дисками". Там же можна і відформатувати наявні розділи, а також змінити присвоєний їм за замовчуванням буквений індекс.

Навіщо потрібно розбивати жорсткий диск на розділи?

Поділ жорсткого диска на розділи дозволяє навести порядок і упорядкувати зберігаються на жорсткому диску. Так, доцільно відвести окремий розділ для операційної системи (або, в разі, якщо їх декілька - по розділу на кожну), виділити розділи для роботи з поточними даними і для проведення експериментів з новим програмним обеспеченіем- окремий розділ для ігор і, нарешті, окремий архів для зберігання файлів, фільмів та ін.

Такий поділ дозволить Вам зберегти дані при будь-яких колізіях з ОС, а також полегшить організацію їх захисту від несанкціонованого доступу (якщо така потреба раптом виникне). Також гранично полегшується відновлення "звалилася" операційної системи, адже її можна буде просто відновити з заздалегідь створеного образу розділу, не піклуючись про "загиблих" даних.

Як правильно підключити IDE-кабель?

При використанні 80-проводового IDE кабелю на його крайній роз`єм (зазвичай чорного кольору) підключаються пристрої, що працюють в режимі "Master", на середній (сірого кольору) - в режимі "Slave", а другий крайній роз`єм (синього кольору) підключається до системної платі. Пристрої, встановлені в режим "Cable Select", можна підключати або до чорного, або до сірого роз`ємів.

Слід лише намагатися уникати підключення до одного кабелю IDE двох пристроїв (особливо працюючих в різних режимах), адже це негативно позначається на їх продуктивності в разі їх роботи один з одним.

Які різновиди інтерфейсу SATA актуальні в даний час?

Перша версія послідовного інтерфейсу дискових накопичувачів Serial ATA (SATA / 150) мала максимальну пропускну здатність 150 Мб / с (або 1,2 Гбіт / с), що трохи вище, ніж у замінних їм паралельних інтерфейсів АТA100 і ATA133 (100 і 133 Мб / с відповідно).

Друге покоління Serial ATA - SATA / 300, працює на частоті 3 ГГц, забезпечуючи пропускну здатність до 300 Мб / с (2,4 Гбіт / с). Також накопичувачі SATA / 300 знайшли повну підтримку технології Native Command Queuing (NCQ), що оптимізує черговість обробки керуючих команд. Іншим досить цікавим нововведенням є те, що до одного SATA / 300 каналу через спеціальні концентратори можна підключати до 15 жорстких дисків (звичайний SATA міг працювати тільки в режимі "один роз`єм - один диск"). Теоретично SATA / 150 і SATA / 300 пристрої повинні бути повністю сумісні, проте для деяких пристроїв і контролерів потрібне ручне перемикання між типами інтерфейсу (наприклад, за допомогою спеціального джампера).

Відео: Victoria HDD x64 повний огляд і відповіді на запитання глядачів

Для підключення зовнішніх пристроїв служить інтерфейс eSATA (External SATA), в якому реалізований режим "гарячої заміни" (англ. Hot-plug). Для підключення пристроїв eSATA потрібно два кабелі: для шини даних (довжиною не більше 2 м) і живить. Максимальна швидкість передачі даних по інтерфейсу eSATA вище, ніж у USB або FireWire, і досягає 2,4 Гбіт / с (проти 480 Мбіт / c у USB і 800 Мбіт / с у FireWire). При цьому істотно менше навантажується процесор комп`ютера.

Що таке RAID і для чого він потрібен?

Масиви RAID дозволяють працювати з декількома фізичними накопичувачами як з єдиним пристроєм. Для чого? Що б підвищити надійність зберігання даних, а також збільшити швидкість роботи дискової підсистеми. Обидві ці завдання вирішують RAID-масиви декількох типів:

• RAID 0 (Stripe) - кілька фізичних дисків (мінімум - 2) об`єднуються в один "віртуальний" диск, що забезпечує максимальну продуктивність (за рахунок розосередження даних по всіх дисках масиву) дискових операцій, але надійність зберігання даних при цьому не перевищує надійності окремого диска;
• RAID 1 (Mirror) кілька фізичних дисків (мінімум - 2) працюють синхронно на запис, повністю дублюючи вміст один одного. Найнадійніший спосіб захисту інформації від збою одного з дисків, але, при цьому, і самий "марнотратний" - рівно половина обсягу масиву витрачається на резервування даних;
• RAID 0 + 1 (іноді називається RAID 10) - комбінація двох перших варіантів, що об`єднує високу продуктивність RAID 0 і надійність RAID 1, зберігаючи, втім, і їх недоліки. Для створення такого масиву необхідно мінімум 4 диска;
• RAID 5 - є своєрідним компромісом між масивами RAID 0 і RAID 1: використовує розподілене зберігання даних аналогічно RAID 0, але надійність зберігання даних підвищується за рахунок включення надлишкової інформації (коди парності), що записується на різні диски масиву по черзі. Для організації масиву RAID 5 необхідно використовувати мінімум 3 диска;
• Matrix RAID - технологія, реалізована фірмою Intel в останніх моделях своїх південних мостів (починаючи з ICH6R), що дозволяє організувати все на двох фізичних дисках кілька масивів RAID 0 і RAID 1

Крім того, в масивах RAID 0 часто використовується режим "Span" (інакше - JBOD), коли всі наявні диски просто об`єднуються в один, без розосередження даних по дисках. Такий режим забезпечує найбільшу ефективну ємність масиву, проте швидкість роботи системи буде відносно невисокою

Де можна знайти "рейдовскіе" драйвера для SATA HDD, без яких неможливо встановити на нього систему?

Драйвер для SATA RAID повинен знаходитися на компакт-диску, яким комплектується кожна системна плата. Якщо ж з яких-небудь причин такої диск відсутній або Ви хочете встановити останню версію драйвера (що, в більшості випадків, цілком виправдано), тоді можна скачати його на сайті виробника системної плати або, в крайньому випадку, того чіпсета, який використовується в вашої системної платі.

Для того, щоб Windows змогла визначити жорсткий диск SATA, на самому початку установки в текстовому режимі слід натиснути клавішу "F6" і, після цього, вставити в накопичувач дискету з драйверами (в сучасних комп`ютерах, які не мають флоппі-дисковода, можна скористатися зовнішнім USB накопичувачі). Після цього, програма установки буде вести, як зазвичай, т. Е. Виконувати стандартні операції. У разі наявності в системі єдиного SATA HDD необхідно переконатися, що в BIOS системної плати відключений вбудований в чіпсет RAID-контролер.

Для системних плат на чіпсетах від Intel / NVIDIA це робиться шляхом деактивації пункту меню "SATA RAID" (або чогось подібного).

Плати на чіпсетах VIA при інсталяції системи на SATA диск в будь-якому випадку (незалежно від наявності або відсутності RAID-масиву) вимагають установки додаткового драйвера.

Відео: Відповіді на питання 23.04.2017

джерело: 3dnews.ru